виспівувати
СПІВА́ТИ (виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір); ВИСПІ́ВУВАТИ, РОЗСПІ́ВУВАТИ розм. (співати старанно, довго, натхненно); ПРИСПІ́ВУВАТИ, ВИВО́ДИТИ (перев. протяжно); КУРГИ́КАТИ, КУРНИ́КАТИ (тихо, невиразно); ЗАЛИВА́ТИСЯ (дзвінко, переливчасто); ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛА́ТИ розм., ГАРЛИКА́ТИ діал. (голосно й не зовсім уміло); ЛЕБЕДІ́ТИ діал. (звичайно жалібні мелодії). Отам на вулиці під тином Ще молодий кобзар стояв І про невольника співав (Т. Шевченко); Молодь ще довго виспівувала під вербами (Леся Українка); Пісеньку-колисаночку їм співала-лебеділа (А. Крушельницький). — Пор. 1. наспі́вувати.
СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. про солов'я); КУКУРІ́КАТИ (про півня). Десь-не-десь по дворах співали півні (А. Головко); Високо в небі виспівував жайворонок (І. Муратов); Табунець щигликів, щебечучи, жваво пролетів над нами (О. Копиленко); Три пташки вищебечують в зеленім у саду (П. Тичина); Ще кури не піяли, як він (Федір) зірвався (В. Стефаник); Пташки співали і свистали усюди по гаю (П. Куліш); Пташки та соловейки в вербах аж лящать, неначе дружки на весіллі (І. Нечуй-Левицький); Тьохкає, аж розлягається в саду соловейко (М. Коцюбинський); То кукурікали дзвінкими голосами, то зривались.. молоденькі півники, не витягували не тільки ноти, а й півноти (Ю. Збанацький). — Пор. де́ркати, скрекота́ти, 1. цвірі́нькати.
Словник синонімів української мови