висудити

ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИ розм., ВИ́ПОЗИВАТИ діал. (Мартіан:) Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); — Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Стельмах); Мужики тепер розказували, що економія зупинила діло..: тим не жене їх з луки, що не випозивала нічого (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. висудити — ви́судити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висудити — див. висуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висудити — ВИ́СУДИТИ див. вису́джувати.  Словник української мови у 20 томах
4. висудити — ВИ́СУДИТИ див. вису́джувати.  Словник української мови в 11 томах
5. висудити — Ви́судити, -джу, -диш гл. Добыть судомъ. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила. Гол. IV. 521.  Словник української мови Грінченка