виученик
ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.; НАСТУ́ПНИК, У́ЧЕНЬ, ВИХОВА́НЕЦЬ, ВИ́УЧЕНИК, СПАДКОЄ́МЕЦЬ (той, хто сприйняв погляди, учення тощо якоїсь людини чи організації). Він не працював, як звик вечорами, не читав, не писав листів своїм послідовникам, розкиданим по цілому світу (О. Довженко); Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник); Шевченко рисував у своїх віршах дійсно картини, на яких бачиш рух.., тимчасом як у його наслідувачів бачиш саму номенклатуру (М. Драгоманов); Дивне диво виходить: люди, що вважають, ніби принесли вони в мистецтво, в поезію нове слово, раптом, непомітно для себе, стають на позиції прибічників моди (М. Рильський); Молодий княжич був щирим прихильником "нової віри" (М. Грушевський); — Думка про права і суспільну працю жінки зглядно ще нова і мало розповсюджена навіть між самими жінками, то й потребує гарячих апостолів.. і адептів (І. Франко); Д. Василь Стефаник з більшою рацією, ніж д. Кобилянська, може вважатися наступником Федьковича (Леся Українка); — Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я — ваш палкий учень (О. Донченко); Білосніжний корабель його і зараз десь в експедиції. На цей раз судно повів колишній Дорошенків старпом, його вихованець (О. Гончар); — Ми спадкоємці славетних справ, високих, мудрих звершень (Вас. Шевчук).
Словник синонімів української мови