вишіптувати
ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док.: замо́вити, примо́вити, відверну́ти, відшепта́ти, ви́шептати, змо́вити. І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю та весілля З воску виливала (Т. Шевченко); — Домніка примовить тобі болячку! — обізвався батько (О. Кобилянська); (Гадюка:) Він (хворий) ходив до ворожки, та одвертала, не помогло (М. Коцюбинський); Доведеться Герцикові відшіптувать переполох (М. Кропивницький); Кликали бабу. Вишіптувала "з ручок і ніжок", виливала переполох (С. Васильченко); — Лучше, — каже (ксьондз), — ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати! (С. Руданський).
ШЕПТА́ТИ (говорити, вимовляти щось дуже тихо), НАШІ́ПТУВАТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕЛЕСТІ́ТИ розм., ПЕРЕШІ́ПТУВАТИ діал. — Док.: шепну́ти, прошепта́ти, нашепта́ти, шепотну́ти, прошепота́ти (прошепоті́ти), ви́шептати, прошамоті́ти, шеле́снути, прошелесті́ти. То всі кричать, то шепчуть тихо (І. Котляревський); Він мені почав нашіптувати, що ніби пролазив учора на самий берег Дніпра (Л. Смілянський); Розгладжує мати папірець рукою, а сама дивиться на свічечку і щось шепоче (І. Багряний); Баби перелякались на смерть і тільки хрестились та нишком шепотіли молитву (І. Нечуй-Левицький); Семениха щиро зітхала й пришіптувала: — Гріхи, гріхи! (Лесь Мартович); — Що це? — ледь вишіптує Юрко з перестраху (П. Козланюк); Мати намагалася звестися на лікоть. Вона опиралася на лаву і щось шамотіла (П. Панч); — Сідай, Іване. Сідайте, дочки, — ледве шелестіли старі Демидові вуста (О. Довженко); Перешіптувала (ворожка) якісь незрозумілі слова (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови