влучний

ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії, які виявилися найбільш вдалими (з журналу); Зауваження майстра були хоча й суворі, але влучні (О. Іваненко); Скільки вдатних афоризмів.. "Апокаліпсиса" чарують людей і досі (Леся Українка).

ВЛУ́ЧНИЙ (який точно влучає; добре спрямований у ціль), МЕ́ТКИЙ (МІТКИ́Й рідше), ЦІЛКИ́Й, ЦІ́ЛЬНИЙ діал. Їх (фашистів) наздоганяла влучна куля інших снайперів (В. Кучер); Гримнув влучний постріл (А. Шиян); Махнув шаблюкою Трясило, але удар не був меткий (В. Сосюра); Хлоп'ята зійшлися докупи і стали грати у свинки.. Повороткий і цілкий Грицько, і не сподіваєшся, як оджене свинку і знову стане у ямці (Панас Мирний); Їх (оборонців) цільні, хоч і рідкі стріли смертельно разили монголів (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. влучний — влу́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. влучний — -а, -е. 1》 Який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль. 2》 перен. Який точно, чітко розкриває, відбиває сутність чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. влучний — ВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який точно попадає в ціль; точно спрямований у ціль. Вистріл був влучний (І. Франко); Молодий сосняк, стогнучи, валився під влучними ударами сокири (О. Донченко); Мінометники ..  Словник української мови у 20 томах
4. влучний — див. спритний  Словник синонімів Вусика
5. влучний — Влу́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. влучний — ВЛУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який точно попадає в ціль, точно спрямований у ціль. Вистріл був влучний (Фр., VI, 1951, 483); Молодий сосняк, стогнучи, валився під влучними ударами сокири (Донч., II, 1956, 8). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах