внизу

ВНИЗУ́ (УНИЗУ́) (у нижній частині, нижче чогось), ЗНИ́ЗУ, ДО́ЛІ, ДО́ЛОМ, НАНИЗУ́ розм., СПО́ДОМ розм., ВДОЛИ́НІ (УДОЛИ́НІ) діал., НАДОЛИ́НІ діал.; НАСПО́ДІ (під чимсь). Внизу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Гончар); Сонце вже піднялось геть-то, так дим унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок (П. Куліш); Весною вони (гаї) довго не розвивалися — були голі зверху і знизу (М. Стельмах); Вгорі темне, непривітне небо, долі — холодна, мокра земля (М. Коцюбинський); Він (аркуш паперу) чистий, тільки долом підпис управителя та інших учителів (Уляна Кравченко); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І. Нечуй-Левицький); В недалекім лісі сподом усе забілілося від дикого часнику, що власне починав уже відцвітати (І. Франко); Мешкаємо на різних поверхах (хтось нагорі, а господар вдолині) (Леся Українка); Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (прислів'я).

Значення в інших словниках

1. внизу — (в напрямку до землі) донизу, додолу, вдолину.  Словник синонімів Полюги
2. внизу — внизу́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. внизу — ВНИЗУ (УНИЗУ) – В (У) НИЗУ Внизу (унизу), присл. У нижній частині; нижче чогось. Глибоко внизу під плесом біснувалась вода (М.Стельмах); Унизу на долині сонце з вітром гралося (Панас Мирний). В (у) низу, ім. з прийм.  Літературне слововживання
4. внизу — <�УНИЗУ> пр., нанизу, г. вдолині, надолині, сов. в <�на> долині; на споді, під сподом.  Словник синонімів Караванського
5. внизу — [ўниезу] = унизу присл.  Орфоепічний словник української мови
6. внизу — (унизу), присл. У нижній частині, нижче чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. внизу — ВНИЗУ́ (УНИЗУ́), присл. У нижній частині, нижче чого-небудь; протилежне вгорі. Внизу під горами розкидані села в садах та вербах (І. Нечуй-Левицький); Чув [Петро], як плюскотять дрібні хвильки внизу (Д.  Словник української мови у 20 томах
8. внизу — див. унизу  Словник синонімів Вусика
9. внизу — Внизу́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. внизу — ВНИЗУ́ (УНИЗУ́), присл. У нижній частині, нижче чого-небудь. Внизу під горами розкидані села в садах та вербах (Н.-Лев., II, 1956, 386); Вгорі — ліси сріблясто-сині, Внизу — розлив молочних нив (Бажан, Вибр., 1940, 193).  Словник української мови в 11 томах