внизу
ВНИЗУ́ (УНИЗУ́), присл.
У нижній частині, нижче чого-небудь; протилежне вгорі.
Внизу під горами розкидані села в садах та вербах (І. Нечуй-Левицький);
Чув [Петро], як плюскотять дрібні хвильки внизу (Д. Бузько);
Хуанес ще раз глянув на далекий скелястий морський берег внизу (В. Владко);
Вгорі – ліси сріблясто-сині, Внизу – розлив молочних нив (М. Бажан);
Внизу на Городецькiй роїлися перехожi, зацiкавленi скопищем монахинь (Р. Андріяшик);
Вгорі жили царі і ворожбити. Внизу роївся ремісничий люд (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)