воля
БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. з запереченням, у знач. предик., ОХО́ТА до чого, з інфін., СХОТІ́НКА рідше (схильність, звичайно не постійна, робити що-небудь, займатися чим-небудь у той чи інший час); ГОТО́ВНІСТЬ з інфін., до чого (згода, бажання відразу ж зробити що-небудь). Він відчув непереможне бажання намалювати когось з казахів (З. Тулуб); Народна воля і хотіння, єдина думка і порив На боротьбу нас надихають, щоб для Вітчизни кожен жив (Р. Братунь); Семенко усю свою хіть, що мав до господарства, з хати на клуб переніс (І. Муратов); — Хай іде своїм власним шляхом! — Це — його воля, його право (О.Донченко); — Сьогодні, Олександре Сергійовичу, я не зможу наспівувати — немає настрою (І. Шаповал); На неї найшла охота до танців (І. Нечуй-Левицький); Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (І. Волошин). — Пор. I. 1. по́тяг, 1. пра́гнення.
ВЛА́ДА (право та можливість розпоряджатися на свій розсуд, керувати ким-, чим-небудь), ВО́ЛЯ, ОБЛА́ДА заст. Син виходив з-під її влади та впливу, і це не лише насторожувало її, а й лякало (П. Дорошко); З них один промовив: Браття! Часу маєте доволі, Щоб Бертольда покарати, Він же й так у вашій волі (Леся Українка); Над усім обладу маєш, — Вчуй же стогін, прихились, Правий Боже (Є. Гребінка).
ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є. Гуцало); — Треба розрізняти свободу і псевдосвободу. Для одного тільки й існує що свобода розбещеності, гультяйства, для іншого ж... (О. Гончар); Кішки гризуться — мишам привілля (прислів'я); Скрізь розкіш та призвілля (П. Грабовський); Якраз отут і дременемо! Нам у пущі роздолля! (П. Загребельний).
ВО́ЛЯ (відсутність політичного й економічного гноблення), СВОБО́ДА, НЕЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, САМОСТІ́ЙНІСТЬ. Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? — Почорніло я од крові за вольную волю (Т. Шевченко); Скільки гарячого зітхання про свободу понеслося в той час (І. Нечуй-Левицький); Незалежність держави.
Словник синонімів української мови