врукопашну

ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), РУКОПА́Ш, ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ) розм. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Партизани підбиралися з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. врукопашну — врукопа́шну прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. врукопашну — (урукопашну), присл., рідко. Те саме, що врукопаш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. врукопашну — ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ), присл., рідко. Те саме, що врукопа́ш. Вже сотні коней і вершників конали на землі, та нові і нові тисячі продовжували насідати на козацькі позиції і подекуди схопилися з запорозькими куренями врукопашну (В.  Словник української мови у 20 томах
4. врукопашну — ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ), присл., рідко. Те саме, що врукопа́ш. Партизани підбирались з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Рибак, Дніпро, 1953, 249); — Я вибрав тебе тому, що ти найкращий боєць урукопашну (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 69).  Словник української мови в 11 томах