вторинний
ДРУГОРЯ́ДНИЙ (не головний, не основний), ПОБІ́ЧНИЙ, ПРИВХІДНИ́Й, ДРУ́ГИЙ перев. із сл. план, роль, розм., ВТОРИ́ННИЙ книжн. Минуло два місяці розлуки, і кожний лист був як повість жалю й розради.. Не було слів ні випадкових, ні другорядних... (Т. Масенко); Ми балакали голосно і гаряче, спорили про питання побічні та дальші, але на головне зо всім годилися (І. Франко); Ритмомелодика фрази визначається не самими лише смисловими стосунками. На ритмомелодику впливають різні привхідні елементи (з наукової літератури); Завжди треба думати про те, чого не слід писати (у сценарії), що треба залишити акторові для підтексту, для другого плану (О. Довженко); Джерелами біографічного матеріалу є насамперед спадщина письменника (Т. Г. Шевченка), документи, мемуари та епістолярії сучасників, відомості в тогочасній пресі, народні перекази, а вторинними — біографічні та історичні дослідження того періоду (з журналу).
ПОБІ́ЧНИЙ (який одержують одночасно, разом з основним), ВТОРИ́ННИЙ. Більшість галузей сільського господарства дає основну і побічну.. продукцію (з журналу); Термічний і каталітичний крекінги належать до так званих вторинних процесів нафтопереробки (з підручника).
Словник синонімів української мови