вудитися

ЛОВИ́ТИСЯ (про рибу); ВУ́ДИТИСЯ, БРА́ТИ, БРА́ТИСЯ, КЛЮВА́ТИ (попадати на гачок). — Док.: узя́ти (взя́ти). Часом на гачок ловилась якась велика рибина (О. Донченко); А вудилось напрочуд вдало (Ю. Збанацький); Юрко колись непогано ловив вудкою. Але сьогодні рибалилось кепсько — брали самі йоржі (Ю. Мушкетик); Коропи бралися добряче (М. Рильський); Суди та пересуди почались, як завжди, з спогадів про те, як Іван взяв сома на вісім пудів (Ю. Смолич); На світанку клювали невеликі лящі та язі (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. вудитися — ву́дитися 1 дієслово недоконаного виду ловитися на вудку ву́дитися 2 дієслово недоконаного виду закопчуватися рідко  Орфографічний словник української мови
2. вудитися — I -иться, недок. Ловитися на вудку (про рибу). II -иться, недок., рідко. Те саме, що закопчуватися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вудитися — ВУ́ДИТИСЯ¹, иться, недок. Ловитися на вудку (про рибу). А вудилось напрочуд вдало. Може, бички навмисне спливалися (Ю. Збанацький). ВУ́ДИТИСЯ², иться, недок., зах. Те саме, що зако́пчуватися...  Словник української мови у 20 томах
4. вудитися — ву́дитися кул. коптитися (про м'ясо або рибу)(м, ср, ст) ◊ ву́дитися як оселе́дці купатися та засмагати (на морі, лимані)(ср, ст): Поїхали ми в Одесу, і мої хлопці вудилися як оселедці в тій соли на лимані (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вудитися — ВУ́ДИТИСЯ¹, иться, недок. Ловитися на вудку (про рибу). А вудилось напрочуд вдало. Може, бички навмисне спливалися (Збан., Мор. чайка, 1959, 45). ВУ́ДИТИСЯ², иться, недок., рідко. Те саме, що зако́пчуватися 2.  Словник української мови в 11 томах