вудитися
ВУ́ДИТИСЯ¹, иться, недок.
Ловитися на вудку (про рибу).
А вудилось напрочуд вдало. Може, бички навмисне спливалися (Ю. Збанацький).
ВУ́ДИТИСЯ², иться, недок., зах.
Те саме, що зако́пчуватися 2.
На львівських передмістях уже чути, як радісно вищать свині, ідучи на забій. Ще кілька днів – і попливуть у небо густі дими, в яких будуть вудитися шинки, ковбаси, сальцесони, полядвиці й шпондерки (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)