вузлатий

ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Донченко); І бачить Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (М. Рильський).

ВУЗЛУВА́ТИЙ (з потовщеннями), ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, СУЧКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. — Здрастуй, Уляно Петрівно, — відповідає він, піднімаючи до козирка праву руку разом з вузлуватим ціпком (Д. Бедзик); Вузликуваті його пальці нервово то застібали, то розстібали гачки на бекеші (П. Панч); Рекомендацію докинув агроном, Що між вузластими проводив нас кущами (М. Рильський); Поранений лежав я у роздоллі На корені вузлатому сосни (М. Стельмах); Курочка схопив свого сучкуватого ціпка і потряс ним у повітрі (О. Донченко); Треба було ґудзуватим кінцем (палиці) загортати пісок у ямку (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. вузлатий — вузла́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузлатий — -а, -е. Те саме, що вузластий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вузлатий — ВУЗЛА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вузла́стий. Рої іскор освітлюють його вузлаті .. пальці (М. Стельмах); Вузлаті гілки груші; Вузлате коріння.  Словник української мови у 20 томах
4. вузлатий — ВУЗЛА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вузла́стий. Рої іскор освітлюють його вузлаті.. пальці (Стельмах, Хліб.., 1959, 132); Вузлаті гілки груші.  Словник української мови в 11 томах