вчавити

ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок.: втиска́ти (утиска́ти), вти́скувати (ути́скувати), вда́влювати (уда́влювати), вто́птувати (уто́птувати), вча́влювати (уча́влювати), втовкма́чувати (утовкма́чувати), втокма́чувати (утокма́чувати). І втиснули свій перший слід колеса В іще вологі та грузькі луги (М. Бажан); При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з журналу); Ламав, збивав (кінь) залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (В. Козаченко); Вчавлювати недопалок чоботом у сніг; Втовкмачити кусень хліба у сметану.

Значення в інших словниках

1. вчавити — вча́ви́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вчавити — (учавити), вчавлю, вчавиш, док., вчавлювати (учавлювати), -юю, -юєш, недок., перех., розм., у що. Те саме, що вдавлювати; втискати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вчавити — ВЧА́ВИТИ див. вча́влювати.  Словник української мови у 20 томах
4. вчавити — ВЧАВИ́ТИ див. вча́влювати.  Словник української мови в 11 томах