вціліти

ЗБЕРЕГТИ́СЯ (залишитися наявним, цілим, не пропадати, не зникати), УЦІЛІ́ТИ (ВЦІЛІ́ТИ). — Недок.: зберіга́тися. Жив (Павло) майже в центрі містечка, недалеко від древнього валу, що зберігся тут з часів гетьмана Хмельницького (Д. Бедзик); Приміщення школи уціліло, тож у вересні й розпочалося навчання (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. вціліти — вцілі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вціліти — див. уціліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вціліти — ВЦІЛІ́ТИ див. уцілі́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вціліти — ВЦІ́ЛІТИ див. уці́літи.  Словник української мови в 11 томах