відвоювати

ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Сосюра); Коли ми звільним Україну, тоді до тебе я прийду (В. Сосюра); Приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував (О. Гончар); У багатовіковій боротьбі народи Піренейського півострова скинули арабське ярмо й відвоювали свою землю (з підручника).

Значення в інших словниках

1. відвоювати — відвоюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відвоювати — див. відвойовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відвоювати — ВІДВОЮВА́ТИ див. відвойо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. відвоювати — Відвоюва́ти, див. відвойо́вувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. відвоювати — ВІДВОЮВА́ТИ див. відвойо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
6. відвоювати — Відвоювати см. відвойовувати.  Словник української мови Грінченка