віддзеркалення
ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал. Не міг досита намилуватись своїм відбитком у дзеркалі (Ірина Вільде); Симетрія дзеркального відбиття; Не дивіться На своє віддзеркалення В голубій.. воді! (М. Рильський); Раптом звівся на руку й потягся очима до свого відображення на воді (І. Волошин); Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її (дівчини) чарівного одсвіту (І. Нечуй-Левицький); У бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Марко Вовчок).
ВІДОБРА́ЖЕННЯ (показ кого-, чого-небудь засобами слова, живопису, гри тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДБИ́ТОК, ЗОБРА́ЖЕННЯ, ЗМАЛЮВА́ННЯ, ВІДТВО́РЕННЯ, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ. Найвеличнішим призначенням митця є насамперед відображення величі й краси життя (з науково-популярної літератури); Доба наростання й підготовки революції 1905 року знайшла в творчості поетеси (Лесі Українки) яскраве й глибоке художнє відбиття (з журналу); Головне завдання письменника — зображення людини, її праці, всього її життя (М. Рильський); Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор.. визначають характер новел (С. Олійника) (з журналу); Проблемою проблем нашої драматургії й театру є, звичайно, питання про відтворення сучасності (О. Левада).
Словник синонімів української мови