віддзеркалити

ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИ (давати зображення предмета на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ рідше, ВІДОБРА́ЖУВАТИ рідше. — Док.: віддзерка́лити, відби́ти, відсвіти́ти, відобра́зити. Під горою, віддзеркалюючи небо, застигла річка (С. Журахович); Маленький потічок не може ще в собі відбити всіх людей, що до нього приходять, не може відсвітити захмареного неба над собою (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. віддзеркалити — віддзерка́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віддзеркалити — [в'ідз:еиркалиетие] -л'у, -лиеш; нак. -ал', -ал'теи  Орфоепічний словник української мови
3. віддзеркалити — див. віддзеркалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віддзеркалити — ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ див. віддзерка́лювати.  Словник української мови у 20 томах
5. віддзеркалити — ВІДДЗЕРКА́ЛИТИ див. віддзерка́лювати.  Словник української мови в 11 томах