Словник синонімів української мови

віддимати

ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм., ШПИ́ЛИТИ розм. (звич. губи). — Док.: ви́пнути, ви́п'ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска (скроні) й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); — Цип, цип, цип... — витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); (Сидір Свиридович:) Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. віддимати — віддима́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. віддимати — і віддувати, -аю, -аєш, недок., віддути, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Дмухаючи, усувати, переміщати що-небудь. Віддувати попіл. 2》 Робити опуклим, округлим; випинати (про губи, щоки й т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддимати — ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Дуючи, відганяти, переміщати, усувати і т. ін. що-небудь. На фабриці конденсат віддувають повітрям (із журн.  Словник української мови у 20 томах
  4. віддимати — див. настовбурчувати  Словник синонімів Вусика
  5. віддимати — ВІДДИМА́ТИ і ВІДДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДДУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Дмухаючи, усувати, переміщати що-небудь. Віддувати попіл. 2. Робити опуклим, округлим; випинати (про губи, щоки й т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
  6. віддимати — Віддимати, -маю, -єш сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.  Словник української мови Грінченка