віджбурнути

ВІДКИДА́ТИ (кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь), ВІДШПУ́РЮВАТИ розм. — Док.: відки́нути, віджбурну́ти, відшпурну́ти. Відкидав ногою маленькі камінчики з дороги, обходив великі (Г. Хоткевич); Відшпурнути набік шапку.

Значення в інших словниках

1. віджбурнути — віджбурну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. віджбурнути — -ну, -неш, док., перех. Те саме, що відкинути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віджбурнути — ВІДЖБУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Те саме, що відки́нути 1. Петро .. спересердя оджбурнув гіллячку, що потрапила йому під ноги (М. Старицький); Звір оджбурнув його [собаку] геть на кригу (М. Трублаїні); – У-у... чортова старість!...  Словник української мови у 20 томах
4. віджбурнути — ВІДЖБУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Те саме, що відки́нути 1. Звір оджбурнув його [собаку] геть на кригу (Трубл., І, 1955, 176); Віджбурнути гранату.  Словник української мови в 11 томах