відзвітуватися

ЗВІТУВА́ТИ перед ким, кому (давати звіт про роботу, діяльність і т. ін.), ЗВІТУВА́ТИСЯ, ВІДЧИ́ТУВАТИСЯ перед ким, розм.; РАПОРТУВА́ТИ кому (про успіхи, досягнення). — Док.: прозвітува́ти, відзвітува́ти, прозвітува́тися, відзвітува́тися, відчита́тися, відрапортува́ти. Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Ю. Яновський); Ніні Коробейник запропонували звітуватися про свою роботу в загоні (О. Донченко); Це починався справжній іспит.., треба зараз було відчитатись йому (В. Собко); Марія рапортувала про виконання завдання (В. Кучер). — Пор. 1. доповіда́ти.

Значення в інших словниках

1. відзвітуватися — відзвітува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відзвітуватися — -уюся, -уєшся, док. Дати звіт про свою роботу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відзвітуватися — ВІДЗВІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Те саме, що відзвітува́ти. – Поїдь он ще раніше сам відзвітуйся, а тоді з інших вимагай (Ю. Збанацький); – Ми покликали вас, щоб ви отут перед людьми відзвітувалися, як вчите та чому навчаєте наших дітей (Р.  Словник української мови у 20 томах
4. відзвітуватися — ВІДЗВІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Дати звіт про свою роботу і т. ін. — Поїдь он ще раніше сам відзвітуйся, а тоді з інших вимагай (Збан., Малин. дзвін, 1958. 147).  Словник української мови в 11 томах