відзвітуватися
ВІДЗВІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
Те саме, що відзвітува́ти.
– Поїдь он ще раніше сам відзвітуйся, а тоді з інших вимагай (Ю. Збанацький);
– Ми покликали вас, щоб ви отут перед людьми відзвітувалися, як вчите та чому навчаєте наших дітей (Р. Федорів);
– Тут ось сто крон, за них відзвітуєтеся потім (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)