відкоханий
ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).
Словник синонімів української мови