відкоханий
ВІДКО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкоха́ти.
По концтаборах, шляхових відділах і різних тилових.. організаціях на тепленьких місцях сиділи здорові, вгодовані і одкохані на легких європейських бліцкрігах різні есесівські гаупт-шар-унтер і просто рядові "фюрери" (Коз., Гарячі руки, 1960, 81);
// У знач. прикм.
Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (Ле, Право.., 1957, 294).
Словник української мови (СУМ-11)