відламатися

ВІДБИВА́ТИСЯ (відокремлюватися від цілого внаслідок ударів); ВІДПАДА́ТИ (під вагою, тиском); ВІДЛА́МУВАТИСЯ (ламаючись); ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ (тріскаючи, колячись). — Док.: відби́тися, відпа́сти, відлама́тися, відколо́тися. Відбилось вушко від горнятка; Не встиг другий віз недалечко од'їхати, тріснула вісь; колесо одпало (І. Нечуй-Левицький); Сунуть і сунуть по бурунливих чорториях крижані брили, відламуючись від рідних місць (О. Гончар); З тріскотом відколовся лід від гори (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. відламатися — відлама́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відламатися — див. відламуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відламатися — ВІДЛАМА́ТИСЯ див. відла́муватися.  Словник української мови у 20 томах
4. відламатися — ВІДЛАМА́ТИСЯ див. відла́муватися.  Словник української мови в 11 томах