відламок

ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В. Сосюра); Уламок снаряда, розітнувши бійцеві руку вище ліктя, утворив дві рвані рани (О. Гончар); Між рядами і коло будованих барикад крутилися цілі рої вуличників,.. збираючи відламки гранат (І. Франко). — Пор. 1. ска́лка.

УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О. Донченко); На дорозі лежав відламок скали (Г. Хоткевич); Віталій.. чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар); Чавунна куля.. вдарилася в гранітну брилу біля брами й розскочилася разом з осколками граніту (І. Ле); Дядько Кузьма розбив одного (горіха), загнав скалку і покинув (Є. Кравченко); Весь робочий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. відламок — відла́мок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відламок — Уламок, відломок, р. вломок, відривок; (скла) скалка, (дерева) оцупок, (бомби) сов. осколок.  Словник синонімів Караванського
3. відламок — рідко відломок, -мка, ч. Відламана частина. || рідко. Осколок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відламок — ВІДЛА́МОК, рідко ВІДЛО́МОК, мка, ч. Відламана частина чого-небудь. У живописнім безладді валялися: тут розбита бочка.., там заржавілий відламок залізної машини (І.  Словник української мови у 20 томах
5. відламок — Відла́мок, -мку; -ла́мки, -мків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відламок — ВІДЛА́МОК, рідко ВІДЛО́МОК, мка, ч. Відламана частина. У живописнім безладді валялися: тут розбита бочка.., там заржавілий відламок залізної машини (Фр.  Словник української мови в 11 томах