Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

відламок

Відла́мок, -мку; -ла́мки, -мків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. відламок — відла́мок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відламок — Уламок, відломок, р. вломок, відривок; (скла) скалка, (дерева) оцупок, (бомби) сов. осколок.  Словник синонімів Караванського
  3. відламок — рідко відломок, -мка, ч. Відламана частина. || рідко. Осколок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відламок — ВІДЛА́МОК, рідко ВІДЛО́МОК, мка, ч. Відламана частина чого-небудь. У живописнім безладді валялися: тут розбита бочка.., там заржавілий відламок залізної машини (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. відламок — ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В.  Словник синонімів української мови
  6. відламок — ВІДЛА́МОК, рідко ВІДЛО́МОК, мка, ч. Відламана частина. У живописнім безладді валялися: тут розбита бочка.., там заржавілий відламок залізної машини (Фр.  Словник української мови в 11 томах