відламок

ВІДЛА́МОК, рідко ВІДЛО́МОК, мка, ч.

Відламана частина чого-небудь.

У живописнім безладді валялися: тут розбита бочка.., там заржавілий відламок залізної машини (І. Франко);

Мов у час вибуху вулкана, одвалюються камінні брили, пирскаючи вогнем і гострими відламками (П. Колесник);

Під час розкопок археологи знайшли відломок кістки невідомої досі тварини (з газ.);

* Образно. Мої почування – одламки, ескізні одламки (М. Семенко);

// рідко. Осколок.

Вона ще не прохолола після історії з попом, мов відламок розірваної вибухом бомби (М. Коцюбинський);

Між рядами і коло будованих барикад крутилися цілі рої вуличників, .. збираючи відламки гранат (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. відламок — відла́мок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відламок — Уламок, відломок, р. вломок, відривок; (скла) скалка, (дерева) оцупок, (бомби) сов. осколок.  Словник синонімів Караванського
3. відламок — рідко відломок, -мка, ч. Відламана частина. || рідко. Осколок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відламок — ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В.  Словник синонімів української мови
5. відламок — Відла́мок, -мку; -ла́мки, -мків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відламок — ВІДЛА́МОК, рідко ВІДЛО́МОК, мка, ч. Відламана частина. У живописнім безладді валялися: тут розбита бочка.., там заржавілий відламок залізної машини (Фр.  Словник української мови в 11 томах