відомий
ВИДАТНИ́Й (який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями), ВИЗНАЧНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ підсил., ВІДО́МИЙ, ЧІ́ЛЬНИЙ, ЗНАМЕНИ́ТИЙ підсил., СЛА́ВНИЙ підсил., ЗНА́НИЙ рідше. Фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (М. Рильський); Одразу потрапив (Франко) в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (П. Колесник); Дуже дорога нам постать великого Кобзаря України — Тараса Шевченка (з газети); А. В. Луначарський був блискучим літературним і художнім критиком (з журналу); — Я купець, відомий у Києві (І. Нечуй-Левицький); Приїхали також (до Одеси) і чільні діячі та керівники всеросійських громадських інституцій, промислових і торговельних об'єднань, земських союзів та союзів міст (Ю. Смолич); Се та знаменита криниця, до якої з'їздяться люди з далеких сіл (М. Коцюбинський); Від знаного поета народного, селянина Павла Думки з Купчинець, одержали ми кілька поезій (І. Франко). — Пор. славе́тний.
ВІДО́МИЙ (який зустрічався або якого знали раніше), ЗНАЙО́МИЙ. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (М. Коцюбинський); Яреськові тутешні місця знайомі давно (О. Гончар).
ГОРЕЗВІ́СНИЙ (який має погану славу), СУМНОЗВІ́СНИЙ, САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ (про речі, явища і т. ін.). За сотні кілометрів від міста є горезвісний Александровський централ (П. Козланюк); Стріла бранців сумнозвісна Кафа лементом окличників купецьких (Н. Рибак); Торкаючись сакраментального для багатьох літераторів питання про специфіку кіно, хотілось би бути обережним, щоб не впасти ні в одну, ні в другу крайність (О. Левада). — Пор. 1. відо́мий.
Словник синонімів української мови