відпочивальня

СПА́ЛЬНЯ (кімната для спання), СПОЧИВА́ЛЬНЯ, ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ОПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ПОЧИВА́ЛЬНЯ заст., ЛОЖНИ́ЦЯ (ЛІЖНИ́ЦЯ) заст.; ДОРТУА́Р заст. (загальна спальня для вихованців закритих навчальних закладів). — Ой, втомилась я, піду трошки охолону. — І Віра вийшла до спальні (А. Шиян); Тижнями вона лежала в своїй спочивальні, слабуючи на нерви (І. Нечуй-Левицький); В цю мить з почивальні почувся стогін хворої (А. Головко); Пан гетьман, як і завше, чепурився перед виходом з опочивальні (О. Ільченко); Іде султан.. І до Марусиної почивальні Шле наперед рабинь своїх безмовних (П. Куліш); Підчаший.. налив князеві другу (чарку) й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Юліан Опільський).

Значення в інших словниках

1. відпочивальня — відпочива́льня іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відпочивальня — -і, ж. Кімната для відпочинку, сну; спальня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпочивальня — ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж. Кімната для відпочинку, сну; спальня. Сяк-так витерся я – та мерщій знову у свій халат, та й почовгав у одпочивальню (Панас Мирний); В цю мить з відпочивальні почувся стогін хворої (А.  Словник української мови у 20 томах
4. відпочивальня — ВІДПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для відпочинку, сну; спальня. Сяк-так витерся я — та мерщій знову у свій халат, та й почовгав у одпочивальню (Мирний, IV, 1955, 355); Стомлено подався з лампою , по сходах до антресолей, де була його скромна відпочивальня (Ільч., Серце жде, 1939, 40).  Словник української мови в 11 томах