відпочивальник

ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, ..прохолодні хвилі ріки приваблюють тисячі відпочиваючих (з газети); Стояв серпень, купальний та виноградний сезон, і місто було набите курортниками (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. відпочивальник — відпочива́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відпочивальник — -а, ч. Той, хто відпочиває.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпочивальник — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто перебуває на відпочинку, проводить де-небудь свою відпустку. Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. відпочивальник — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто відпочиває (в 1 знач.). Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю. Янов., II, 1954, 194).  Словник української мови в 11 томах