Значення в інших словниках
-
відпочивальник —
відпочива́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
відпочивальник —
ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто перебуває на відпочинку, проводить де-небудь свою відпустку. Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
відпочивальник —
ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, ..
Словник синонімів української мови
-
відпочивальник —
ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто відпочиває (в 1 знач.). Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю. Янов., II, 1954, 194).
Словник української мови в 11 томах