відпочивальник
ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто відпочиває (в 1 знач.).
Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю. Янов., II, 1954, 194).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто відпочиває (в 1 знач.).
Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю. Янов., II, 1954, 194).
Словник української мови (СУМ-11)