відпочивальник
відпочива́льник
-а, ч.
Той, хто відпочиває.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпочивальник — відпочива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- відпочивальник — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто перебуває на відпочинку, проводить де-небудь свою відпустку. Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю. Словник української мови у 20 томах
- відпочивальник — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, .. Словник синонімів української мови
- відпочивальник — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто відпочиває (в 1 знач.). Стоятиме курінь в саду над водою, кухар у білій намітці годуватиме відпочивальників компотом (Ю. Янов., II, 1954, 194). Словник української мови в 11 томах