відстебнути

ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп'яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. відстебнути — відстебну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відстебнути — див. відстібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відстебнути — ВІДСТЕБНУ́ТИ див. відстіба́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. відстебнути — (-ну, -неш) док., кому що, крим. Дати, віддати комусь певну суму грошей (як правило, без повернення) Але бакси відстебнув без зайвих розмов (С.  Словник жарґонної лексики української мови
5. відстебнути — ВІДСТЕБНУ́ТИ див. відстіба́ти.  Словник української мови в 11 томах