відстебнути
ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИ діал. — Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп'я́ти, відп'ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп'яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відстебнути — відстебну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відстебнути — див. відстібати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відстебнути — ВІДСТЕБНУ́ТИ див. відстіба́ти. Словник української мови у 20 томах
- відстебнути — (-ну, -неш) док., кому що, крим. Дати, віддати комусь певну суму грошей (як правило, без повернення) Але бакси відстебнув без зайвих розмов (С. Словник жарґонної лексики української мови
- відстебнути — ВІДСТЕБНУ́ТИ див. відстіба́ти. Словник української мови в 11 томах