відшпурнути

ВІДКИДА́ТИ (кидати вбік або назад від кого-, чого-небудь), ВІДШПУ́РЮВАТИ розм. — Док.: відки́нути, віджбурну́ти, відшпурну́ти. Відкидав ногою маленькі камінчики з дороги, обходив великі (Г. Хоткевич); Відшпурнути набік шапку.

Значення в інших словниках

1. відшпурнути — відшпурну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відшпурнути — див. відшпурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшпурнути — ВІДШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Однокр. до відшпу́рювати. Горошко поточився й глибоко простогнав, але .. напружився і відшпурнув суперника (М.  Словник української мови у 20 томах
4. відшпурнути — ВІДШПУРНУ́ТИ див. відшпу́рювати.  Словник української мови в 11 томах