галюцинація

ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (обман чуття, викликаний хворобливим станом організму або розладом діяльності мозку), ХИМЕ́РА. Важка голова здавалась прикутою до залізної палуби, вона палала. Може, саме це й викликало галюцинацію (Д. Ткач); Неждано поміж деревами хлопець бачить, як на знайомій прогалинці колишеться червона хустина вогню, а біля неї ворушиться обрис людини. Чи це теж не химера? (М. Стельмах).

СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯ книжн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Кропивницький); Біль топить у собі моє зорове сприймання ран (Ю. Яновський); Перцепція відбувається тут (в поетичному творі) так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (І. Франко); У хворої почалась галюцинація.

Значення в інших словниках

1. галюцинація — галюцина́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. галюцинація — Не викликаючий сумніву у своїй дійсності чуттєвий образ об’єкту, якого в реальності не існує. Хоча зазвичай галюцинації є ознакою психозу, вони можуть виникати при істерії, при засипанні і пробудженні (гіпнагогічні та гіпнопомпічні феномени)...  Словник із соціальної роботи
3. галюцинація — -ї, ж. Неправильне слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або хворобливим станом організму. Антагоністичні галюцинації — вербальні галюцинації, в яких спостерігаються зміни, протилежні їх змісту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. галюцинація — Мара, марево, марище, марюка, примара, мана, див. видіння, міраж, фантом  Словник чужослів Павло Штепа
5. галюцинація — ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ, ї, ж. Спотворене слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або хворобливим станом організму. Ушам своїм не йму віри: “Що це – галюцинація? Так ні – нерви мої спокійні...” (С.  Словник української мови у 20 томах
6. галюцинація — син. галюн, галюник, галя, глюк.  Словник жарґонної лексики української мови
7. галюцинація — див. химера  Словник синонімів Вусика
8. галюцинація — Галюцина́ція, -ції, -цією (лат. halucinatio)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. галюцинація — ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ, ї, ж. Неправильне слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або хворобливим станом організму. Ушам своїм не йму віри: "Що це — галюцинація? Так ні — нерви мої спокійні.." (Вас.  Словник української мови в 11 томах