гамірливий

ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О. Копиленко); Верескливий дзвінок відчиняє пащі класів і випускає з них гамірливих та веселих дівчат (Ірина Вільде); Гамірливі вулиці; Гамірна метушня вулиць мене вражає (Т. Масенко); Росли вони собі та виростали, ходячи та бродячи по луці, дивлячись на гучне, бучне місто (Марко Вовчок); Місто росло гомінливе і галасливе, як і належить столиці (З. Тулуб); Гомінка ватага дітей перегородила нам дорогу (С. Журахович); Так сидів він і не вважав на голосну юрбу, що вулицею, мов поток, котилась (Леся Українка); Шумливий базар — місце спродажу рибалками здобичі моря й овочівниками плодів землі (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. гамірливий — гамірли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гамірливий — ГАЛАСЛИВИЙ, крикливий; гамірний.  Словник синонімів Караванського
3. гамірливий — -а, -е. Який зчиняє гамір; галасливий. || Сповнений гамору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гамірливий — ГАМІРЛИ́ВИЙ, а, е. Який зчиняє гамір; галасливий. Поміж срібно-зеленими гілками тріпочуться при любовному цвіріньканні рухливі табунці гамірливих горобців (А.  Словник української мови у 20 томах
5. гамірливий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
6. гамірливий — ГАМІРЛИ́ВИЙ, а, е. Який зчиняє гамір; галасливий. Поміж срібно-зеленими гілками тріпонуться при любовному цвіріньканні рухливі табунці гамірливих горобців (Круш., Буденний хліб..  Словник української мови в 11 томах