ганяти
БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Алі прудкіше бігав од човна на берег, весь забризканий піною (М. Коцюбинський); Заклопотаний літав по всіх усюдах хлопчик (М. Рудь); Навколо богунців роями носиться дітвора. Увесь народ вийшов їм назустріч (О. Довженко); Бігає (Солоха) за собакою та все кричить: Лишка! Лишка! Собака й сюди й туди, — а вона пиряє за нею (Панас Мирний); Під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Д. Бедзик); Охрім шмигляє через дорогу раз, удруге (Григорій Тютюнник); Вітя широченними ступнями ганяє по двору (С. Васильченко); Правда, можна було дивуватися з того, що старий сивочубий і сивовусий дід гасає за м'ячем разом з дітлахами (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бі́гти.
ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док.: погна́ти, потури́ти, турну́ти, потурли́ти, потру́ти́ти, потру́чити, попу́дити. Озброєні до зубів бандити йшли на штурм барикад, женучи поперед себе заложників (О. Гончар); Чабан гонив отару до води (С. Голованівський); Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П. Загребельний); Вона, як сказилася, почала турляти мене на роботу в поле (В. Кучер); Лаяла (Варка) свекруху за те, що їй дихати не дає, що туряє її: то до хвельшера (фельдшера), то в двір (Грицько Григоренко); Ой крикнув козак на свою дружину: Подайте мені ще довгу тичину, Най потручу на Дунай дівчину (П. Чубинський); Між козацтвом Голка Мов по пущі блудить, І коника вороного Під собою пудить (П. Куліш); (Подайкін:) Добунтуєшся! Відправлять тебе туди, куди Макар телят не ганяв (П. Автомонов). — Пор. 1. підганя́ти.
ЕКЗАМЕНУВА́ТИ (проводити екзамен), ІСПИТУВА́ТИ, ГАНЯ́ТИ розм. (давати під час екзамену багато додаткових питань). Біля аудиторії, в якій екзаменував Дерев'янко, було особливо людно (С. Добровольський); — Але розумієте, Дмитре Архиповичу, — втрутився Платон. — Це зовсім не екзамен. Це ми самі іспитуємо товариша. Чи готовий, значить, до екзамену (Ю. Збанацький); Сава Йосипович так ганяв Віктора на екзаменах, що Віра Григорівна.. кілька разів пила воду, хвилюючись за нього (П. Автомонов).
Словник синонімів української мови