ганяти
БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Алі прудкіше бігав од човна на берег, весь забризканий піною (М. Коцюбинський); Заклопотаний літав по всіх усюдах хлопчик (М. Рудь); Навколо богунців роями носиться дітвора. Увесь народ вийшов їм назустріч (О. Довженко); Бігає (Солоха) за собакою та все кричить: Лишка! Лишка! Собака й сюди й туди, — а вона пиряє за нею (Панас Мирний); Під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Д. Бедзик); Охрім шмигляє через дорогу раз, удруге (Григорій Тютюнник); Вітя широченними ступнями ганяє по двору (С. Васильченко); Правда, можна було дивуватися з того, що старий сивочубий і сивовусий дід гасає за м'ячем разом з дітлахами (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бі́гти.
ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док.: погна́ти, потури́ти, турну́ти, потурли́ти, потру́ти́ти, потру́чити, попу́дити. Озброєні до зубів бандити йшли на штурм барикад, женучи поперед себе заложників (О. Гончар); Чабан гонив отару до води (С. Голованівський); Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П. Загребельний); Вона, як сказилася, почала турляти мене на роботу в поле (В. Кучер); Лаяла (Варка) свекруху за те, що їй дихати не дає, що туряє її: то до хвельшера (фельдшера), то в двір (Грицько Григоренко); Ой крикнув козак на свою дружину: Подайте мені ще довгу тичину, Най потручу на Дунай дівчину (П. Чубинський); Між козацтвом Голка Мов по пущі блудить, І коника вороного Під собою пудить (П. Куліш); (Подайкін:) Добунтуєшся! Відправлять тебе туди, куди Макар телят не ганяв (П. Автомонов). — Пор. 1. підганя́ти.
ЕКЗАМЕНУВА́ТИ (проводити екзамен), ІСПИТУВА́ТИ, ГАНЯ́ТИ розм. (давати під час екзамену багато додаткових питань). Біля аудиторії, в якій екзаменував Дерев'янко, було особливо людно (С. Добровольський); — Але розумієте, Дмитре Архиповичу, — втрутився Платон. — Це зовсім не екзамен. Це ми самі іспитуємо товариша. Чи готовий, значить, до екзамену (Ю. Збанацький); Сава Йосипович так ганяв Віктора на екзаменах, що Віра Григорівна.. кілька разів пила воду, хвилюючись за нього (П. Автомонов).
Значення в інших словниках
- ганяти — ганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ганяти — ФР гнати, гонити, підганяти, проганяти, виганяти, с. гоном гнати; (звіра) переслідувати; (босоніж) гасати, БІГАТИ, о. літати. Словник синонімів Караванського
- ганяти — -яю, -яєш, недок. 1》 перех. Те саме, що гнати і гонити 1), 2), 5), 7) з тією різницею, що означає дію, яка відбувається в різний час або в різних напрямках. Ганяти у футбол. 2》 неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ганяти — ГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. кого, що. Те саме, що гна́ти і гони́ти 1, 2, 5, 7 з позначенням дії, яка відбувається в різний час або в різних напрямках. Словник української мови у 20 томах
- ганяти — див. бігати Словник синонімів Вусика
- ганяти — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти!... Фразеологічний словник української мови
- ганяти — ГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. перех. Те саме, що гна́ти і гони́ти 1, 2, 5, 7 з тією різницею, що означає дію, яка відбувається в різний час або в різних напрямках. Словник української мови в 11 томах
- ганяти — Ганяти, -няю, -єш гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. Гліб. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. Ном. Словник української мови Грінченка