ганяти

валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко). валя́ти дурака́. (Вареник:) Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти дурака валяєш? (М. Кропивницький). стро́їти ду́рня. — Тільки от що, Маріє,— затримав її Давид,— Хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко). 2. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. — Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, що роблять такій людині, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Яновський); — А ти,— звернувся він (пристав) до Шевченка,— зарубай собі на носі: зашмагаю, коли будеш клеїти дурня (З. Тулуб). 3. Нічого не робити, байдикувати. — В Голодний Степ везе, каже, працювати будеш, нема чого дурня валяти (Іван Ле); — Іди до печей (на завод). Там дурня не будеш клеїти... (М. Рудь). ганя́ти ду́рня. — Та вже ж краще ось так у вільний час.. ганяти дурня по шкільних коридорах (Ю. Збанацький).

ганя́ти бліх (соба́к), зневажл. Не працювати, нічого не робити; байдикувати. Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич); — Як? — приглушено перепитала ледь побілілими губами.— Геть чисто нагнав з роботи? — Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Ірина Вільде).

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту). Проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, .. витирають чужі кутки? (П. Загребельний).

ганя́ти (ганя́тися, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми. Намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно. Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. І взагалі він ніколи не вмів полювати за двома зайцями (Ю. Шовкопляс).

(там (туди́, в ті місця́ і т. ін.),) куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.), ірон. Туди або там, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (Укр.. присл..); (Синявін:) Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле); Стражник продовжував уперто дивитися на Лук’яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч); — Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах).

хоч вовкі́в (соба́к, псів) гони́ (ганя́й). Дуже холодно. Ішов з сіней холод: у хаті хоч вовків гони! (Панас Мирний); Один (фін) каже: “Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо” (Григорій Тютюнник); — У людей чоловіки, як чоловіки, а цей… У хаті вже хоч собак ганяй, гості на підході, а він, бачте, розсівся (З газети).