ганяти

ГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

1. кого, що. Те саме, що гна́ти і гони́ти 1, 2, 5, 7 з позначенням дії, яка відбувається в різний час або в різних напрямках.

І пішов Василь у місто ганяти чужих коней (Панас Мирний);

– А ми вже й на станцію гінця ганяли (Іван Ле);

– Чого тобі, Антоне, заманулося по такій бистрині ганяти плоти? (С. Чорнобривець);

– Хоч би ще фах який мав, – самоскиди ганяє, день і ніч на бульдозері скрегоче (О. Довженко);

У полі орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її, непрохану, ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Л. Глібов);

На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (з казки).

2. розм. Те саме, що гна́ти і гони́ти 3 з означенням руху, який відбувається в різний час або в різних напрямках; бігати (у 1 знач.).

Вітя широченними ступнями ганяє по двору (С. Васильченко);

З ким син у класі товаришує й з ким водиться поза школою, коли ганяє десь надворі? (Б. Антоненко-Давидович).

3. кого, перен., розм. Перевіряючи знання, ставити багато різноманітних запитань.

Сава Йосипович так ганяв Віктора на екзаменах, що Віра Григорівна.., яка була асистентом, кілька разів пила воду, хвилюючись за нього (П. Автомонов);

Зошити й підручники в торбинах спочивають, а ми переключаємося на усний рахунок, декламацію віршів, перевіряємо знання правил і винятків з мови, ганяємо один одного з різних предметів (П. Запаренко).

(1) Ганя́ти голубі́в – запускати в небо голубів, розганяючи довгою жердиною, щоб вони політали.

Сиротою я сталеварив, неділями голубів ганяв, яких у мене тільки не було – тих голубів (Ю. Яновський);

Змалку ганяли разом голубів – босоногий Васильок і гімназист Гервазій (Ю. Смолич);

Гра́ти в па́наса <�Ганя́ти пана́са> див. гра́ти.

◇ (2) Ганя́ти бліх (соба́к), зневажл. – не працювати, нічого не робити; байдикувати.

Проситься силонька наверх, смереки хочеться з коренем вивертати, скали на скали двигати, а тут лежи, бліх ганяй (Г. Хоткевич);

– Як? – приглушено перепитала ледь побілілими губами. – Геть-чисто нагнав з роботи? – Та кажу ж тобі, що від п'ятнадцятого можу вже собак ганяти (Ірина Вільде);

(3) Ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту) – проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися.

– Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар);

А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, .. витирають чужі кутки? (П. Загребельний);

(4) Ганя́ти (ганя́тися, бі́гти, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми – намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно.

Не раз вже за двома зайцями ти ганяв. Зате ж ні одного, Гонившись, не піймав; Не раз ти жаловав [жалував] ухналиків стареньких. Зате ж ти скільки вже згубив підків новеньких (П. Гулак-Артемовський);

Потягнешся до зірок – і землі не матимеш. За двома зайцями біжиш, жодного не спіймаєш (В. Дрозд);

Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. І взагалі він ніколи не вмів полювати за двома зайцями (Ю. Шовкопляс);

(5) Куди́ Мака́р теля́т не ганя́в (рідше не ганя́є, не го́нить і т. ін.) <�Де Мака́р теля́т пасе́ (не пас)> – у віддалені місця, де важкі умови життя і куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко.

Підеш туди, куди Макар телят не ганяв (з народної творчості);

Скільки-то люду через їх [урядників, станових стражників] вивідування пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний);

[Синявін:] Зрадить він вас, зажене туди, куди Макар телят не ганяв, клянусь, зажене (Іван Ле);

Стражник продовжував уперто дивитися на Лук'яна, а губи мало не казали: “Малописьменні! Мене не проведеш. Уже не одного такого спровадив, куди Макар телят не гонить!” (П. Панч);

Перелякані магнати Стали задом рачкувати й Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович);

– Все платформи та програми шукають.., за яку, трясця їхній тітці, туди йдуть, куди Макар телят не гнав (М. Стельмах);

Хоч вовкі́в (соба́к, псів) гони́ (ганя́й) див. гна́ти.