ганьбувати

ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ (ГРЕ́БАТИ), ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. — Я вже одвикла й од м'яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); — Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); — Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); (Степанида:) Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); — Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).

ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ (ОБГУ́ДЖУВАТИ розм.), ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИ рідше, ПЛЯМИ́ТИ рідше, ГАНЬБИ́ТИ підсил., ТАВРУВА́ТИ підсил., ШЕЛЬМУВА́ТИ підсил., ГАНЬБУВА́ТИ підсил., ХУЛИ́ТИ підсил. книжн.; БРИ́ТИ розм. (влучно, гостро). — Док.: осуди́ти, засуди́ти, посуди́ти, огу́дити (обгу́дити), загу́дити, ви́ганити, зга́нити, ви́ганьбити. (Джен:) Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть — огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь — не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум'яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); — Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). — Пор. докоря́ти.