1. Словник синонімів української мови

ганятися

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Довженко); Польські пани думали, що козаки втікають, і гнались за ними, що було сили (І. Нечуй-Левицький); За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш (прислів'я); Всі повибігали з хати, побрали дрючки та й давай ганятися за конякою (І. Нечуй-Левицький).

ХОТІ́ТИ чого, з інфін., із спол. щоб і без додатка (мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чомусь), БАЖА́ТИ, ВОЛІ́ТИ, ТЯГТИ́СЯ до чого, ТЯГНУ́ТИСЯ до чого, ХТІ́ТИ розм., ОХО́ТИТИСЯ до чого і з інфін., розм., ВО́ЛИТИ заст., уроч., РА́ЧИТИ заст., БА́ГНУТИ діал.; ЖАДА́ТИ чого, підсил., ПРА́ГНУТИ з інфін., до чого і чого, підсил., ПОРИВА́ТИСЯ з інфін., до чого, підсил., ГНА́ТИСЯ за чим, розм. підсил., ГОНИ́ТИСЯ за чим, розм. підсил., ГАНЯ́ТИСЯ за чим, розм. підсил., СТРИМІ́ТИ до чого, розм. підсил., РЕ́ГНУТИ з інфін., діал. підсил., ЗМАГА́ТИ до чого, діал. підсил. (мати нестримне бажання до чогось, рішучість до дій). — Коли слабкіший спілкується з сильним, то він теж хоче бути сильним, прагне бути схожим на свого товариша (Є. Гуцало); Вчитися! О, цього бажала вся душа його, до цього поривалася вся істота його! (Б. Грінченко); Юрко вже волів не снідати, лиш аби до хати не йти (Лесь Мартович); Уже пекучий день настав.. Робилось душно, — я жадав, Щоб де під деревом спочити (Я. Щоголів); — Я пригадую, як ми, селянські хлопці й дівчата, тяглися до освіти (І. Цюпа); О, хтів би я всі мови знать, Усі країни облітать (М. Рильський); Та (дівчина) не плила б такою павою: не охотилась іти за Василя (Ганна Барвінок); Діти, про вас перед смертю своєю Думав отець ваш і волив тоді Порівну вас наділити землею (Д. Павличко); Аж регне заміж, та ніхто не свата (прислів'я). — Пор. 1. захоті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ганятися — ганя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ганятися — [ган’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. ганятися — -яюся, -яєшся, недок. Те саме, що гнатися і гонитися 1), 2) з тією різницею, що означає дію, яка відбувається в різних напрямках або повторюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ганятися — ГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. Те саме, що гна́тися і гони́тися 1, 2. Всі повибігали з хати, побрали дрючки та й давай ганяться за конякою (І. Нечуй-Левицький); В небі зовсім недалеко від землі ганялися один за одним літаки (В. Словник української мови у 20 томах
  5. ганятися — див. бігати Словник синонімів Вусика
  6. ганятися — ганя́ти (ганя́тися, полюва́ти і т. ін.) за двома́ зайця́ми. Намагатися одночасно здобути успіх у двох і більше справах; братися за кілька справ одночасно. Приїхав він саме тоді, коли Друзь ні про що, крім Василя Максимовича, не мав права думати. Фразеологічний словник української мови
  7. ганятися — ГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. Те саме, що гна́тися і гони́тися 1, 2 з тією різницею, що означав дію, яка відбувається в різних напрямках або повторюється. Всі повибігали з хати, побрали дрючки та й давай ганяться за конякою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. ганятися — Ганятися, -няюся, -єшся гл. Гоняться. Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. Словник української мови Грінченка