гнилизна

ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Загребельний); Од їх (ліан) одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (І. Нечуй-Левицький); Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (М. Номис).

Значення в інших словниках

1. гнилизна — гнили́зна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гнилизна — -и, ж. Те саме, що гниль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнилизна — ГНИЛИ́ЗНА, и, ж. Те саме, що гниль. Жовті, місцями вже почорнілі листки каштанів і кленів пахли гнилизною (В. Собко); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П.  Словник української мови у 20 томах
4. гнилизна — див. гнилий  Словник синонімів Вусика
5. гнилизна — Гнили́зна, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гнилизна — ГНИЛИ́ЗНА, и, ж. Те саме, що гниль. Жовті, місцями вже почорнілі листки каштанів і кленів пахли гнилизною (Собко, Граніт, 1937, 210); В кількох місцях статті [«Поет зради»] він робить натяки на гнилизну, розклад...  Словник української мови в 11 томах