гнояний

ГНІЙНИ́Й (який гноїться, з гноєм), ГНОЇ́СТИЙ, ГНОЯНИ́Й діал.; КАПРА́ВИЙ (КОПРА́ВИЙ) (про очі). Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, Щоб решта лишилась здорова (М. Зеров); Ноги їй вкрилися гноїстими ранами (З. Тулуб); Солоху напала віспа,.. все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Панас Мирний); Фокстер'єр подивився на нього каправим оком (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. гнояний — гнояни́й прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. гнояний — -а, -е, діал. Гнійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнояний — ГНОЯНИ́Й, а́, е́, діал. Гнійний. Солоху напала віспа, та така, як дубова кора; все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. гнояний — ГНОЯНИ́Й, а́, е́, діал. Гнійний. Солоху напала віспа, та така, як дубова кора; все її тіло розпухло, почорніло і злилося одним здоровенним гнояним струпом (Мирний, І, 1954, 56).  Словник української мови в 11 томах
5. гнояний — Гнояний, -а, -е Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.  Словник української мови Грінченка