гноянка

НАРИ́В (гнійне запалення), АБСЦЕ́С мед.; ГНІЙНИ́К, ГНОЯ́К розм., ГНОЯ́НКА розм. (нарив із значним скупченням гною). Денис Ісакович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський); Так як гноянки свербіли, то Солиха їх чухала, роздирала (Панас Мирний). — Пор. фуру́нкул.

Значення в інших словниках

1. гноянка — гноя́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гноянка — -и, ж. Те саме, що гнійник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гноянка — ГНОЯ́НКА, и, ж., вет., мед. Те саме, що гноя́к. Гноянки свербіли, .. Солоха їх чухала, роздирала (Панас Мирний); * Образно. Я ніби побачив на свої очі ту усю історичну неправду, ті виразки, гноянки та болячки минувших [минулих] часів (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. гноянка — Гноя́нка, -нки, -нці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гноянка — ГНОЯ́НКА, и, ж.. Те саме, що гнійни́к. Гноянки свербіли,.. Солоха їх чухала, роздирала (Мирний, І, 1954, 56).  Словник української мови в 11 томах
6. гноянка — Гноянка, -ки ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.  Словник української мови Грінченка