година
ЧАС (перев. з означенням — певний момент), ГОДИ́НА, ПОРА́, ДОБА́. Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українка); Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години (Марко Вовчок); — Людей на полі не видно зовсім, хоч пора зараз і робоча (Ю. Смолич); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т. Шевченко).
ПОГО́ДА (стан атмосфери в даному місці, в даний час; спокійний стан атмосфери), ГОДИ́НА, ПОГО́ДКА розм.; ВЕРЕ́М'Я діал. (гарна погода). День сьогодні прохолодний. В таку погоду риба добре клює (З. Тулуб); В погоду і смутний веселим буває (прислів'я); Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцеві по коліна, то буде лиха година (О. Воропай); Душа голубіє у нього, як море в годину, і очі ховають проміння сонця (М. Коцюбинський); Хороша погодка, тільки відьмам на Лису гору їздити (М. Стельмах); Кажуть, як хмари йдуть у доли, то в горах буде верем'я (Я. Стецюк).
Словник синонімів української мови