годинник
ГОДИ́ННИК (прилад для вимірювання часу протягом доби), ДЗИГА́Р заст., ДЗИГАРІ́ заст., ЧАСОМІ́Р заст., ХРОНО́МЕТР заст. Годинник невблаганно цокотів на стіні (Ю. Яновський); Дзиґар ударив раз і замовк (Леся Українка); Дзиґарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Ю. Смолич); Як свідчать літописні джерела, 1404 року один якийсь Лазар Сербин поставив часомір у Московському Кремлі (з журналу); У 1760 році на циферблаті хронометра з'являється третя стрілка — "секундна" (з журналу).
Словник синонімів української мови